Толерантність
Толерантність є нормою сучасного цивілізованого світу. Як так вона затверджена Декларацією принципів толерантності, затвердженою Резолюцією Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. З тих пір цей день щороку відзначається по усій планеті як Міжнародний день толерантності.
Толерантність – це повага, сприйняття інших такими якими вони є, розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно виховувати в себе з дитинства. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, свобода думки, повага, від повільність, почуття гумору та спілкування.
Невід’ємною частиною сучасного життя та умовою співіснування різних людей в одному суспільстві є здатність терпимо та з розумінням ставитись до того, що люди бувають різні, думки бувають різні, стиль одягу, поведінки – різний. А все тому, що кожен з нас унікальний та особливий.
Толерантність – здатність жити у світі несхожих людей та ідей, бути ввічливим та щирим.
Толерантність – це чути думку інших та поважати її, розуміти та співчувати іншим, підтримувати та приймати.
Протилежним поняттям до толерантності є інтолерантність. Насправді поділяти людей на толерантних і не толерантних потрібно умовно, тому що кожен з нас в своєму житті здійснює різні вчинки. Але навички толерантності у спілкуванні та діяльності можуть забезпечити успіх.
В колективі важливо дотримуватись наступних правил толерантного спілкування:
- Бути уважним до співрозмовника.
- Бути терпимим в суперечці і аргументувати свою думку.
- Бути гуманним та милосердним.
- Не ображати співбесідника.
Сучасна культурна людина – це не тільки освічена людина, але людина, що володіє почуттям самоповаги, яку шанують оточуючі. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи, суспільства в цілому.
