1.Проводьте уроки так само як і до початку воєнного стану.
2.Не варто часто нагадувати про події, які зараз відбуваються.
3.Будь-яку інформацію щодо війни варто надавати відповідно віку, лаконічно і коротко, а ще краще уникати таких розмов. Адже про це дітям мають розповідати та пояснювати їх батьки.
4.Не рекомендується говорити про жертви, бомби, ракети, зброю. В кінці зустрічі можна говорити фрази типу: «Бережіть себе!», «Так тримати!», «Ви молодці!», «Зберігаємо спокій!». Завершуйте урок на позитивній ноті.
5.Перед дітьми педагогові варто бути впевненим, спокійним та урівноваженим. Не варто своїм виглядом показувати власний стурбований стан, тому перед уроками робимо все можливе, щоб його позбутися (фізичні вправи, прогулянка, спілкування, побутові справи, волонтерство).
6.Не рекомендується аналізувати події, обговорювати події, нав’язувати власну думку та позицію щодо війни учням. Уникаємо таких розмов. Якщо ж учні самостійно піднімають дану тему, то лаконічно відповідаємо та закриваємо її.
Якщо учень припускає помилки, ми його не критикуємо, а конструктивно виправляємо. Також під час спілкування з учнями використовуємо похвалу, жарти.
7.Варто приділити більше уваги повторенню вивченого матеріалу, щоб зрозуміти чи не забули учні його. Адже діти також пережили потужне емоційне потрясіння, що може стати причиною забування певної інформації.
8.Під навчальної діяльності варто змінювати види діяльності, створювати ситуації в яких учні зможуть проявляти ініціативу, самостійно щось пояснювати. Також варто давати виконувати учням посильні завдання, а іноді навіть дуже легкі; створювати ситуації успіху та не забувати про похвалу та підтримку, щоб у дітей вироблялась позитивна мотивація до навчання.
9.Не варто перевантажувати дітей новим матеріалом. Давайте адекватні розміри домашніх завдань.
10.Можна використовувати метафори для зняття тривожності в учнів з використанням певних образів, а саме: води, веселки, землі. Уникати образів неба та вогню.
11.Вислуховуйте та підтримуйте своїх учнів і все буде Україна!