Прощання з Героєм і випускником Гімназії №3 Семчуком Андрієм

Чорним крилом сумна звістка огорнула шкільну громаду Гімназії №3. Відійшов у засвіти Семчук Андрій Ігорович – випускник школи, батько нашого четвертокласника. Лише 35 років! Жити і жити. Радіти життю, ростити дітей. Не  судилося. Знову  війна забирає найкращих, поповнює легіони Воїнів Світла Небесної сотні.

Пам’ятаємо Андрія прекрасним учнем, надійним другом, веселим та життєрадісним. Його душа добром була наповнена, очі світилися допитливістю і розумом. Був наполегливим і старанним у навчанні, відповідальним у виконанні завдань. Йому довіряли вчителі та однокласники – знали не підведе. Його любили і поважали, вважали за честь товаришувати з ним.  Охоче брався за складні справи. Ніколи не шукав легких шляхів, не ховався за спинами інших.

Був прекрасним батьком: безмежно любив двійко своїх дітей – синочка Максима і донечку Мію, готовий був для них небо прихилити, сонце дістати. Надійною опорою був для дружини Тетяни.

У години страшного лихоліття не виїжджав за кордон, не шукав липових довідок, не ховався, не втікав, а зробив свідомий вибір - став на захист Вітчизни. Відповідально і добросовісно, часто на межі неможливого виконував з побратимами поставлені завдання. На полі бою був безстрашним і хоробрим, готовим прийти на допомогу, підставити плече в скрутну хвилину. Цінували його за це і поважали. Мужньо боровся за право жити на цій Богом даній українській землі.

Світла  і вічна пам'ять  Герою! Щирі співчуття родині. Низький уклін батькам