День української писемності

З покоління у покоління, у часи розквіту й падіння передавали нам предки великий скарб - мову. Народ плекав її у піснях, легендах, переказах від роду до роду, щоб не загинула. Тому дуже відповідально і творчо підійшли вчителі, учні, батьки до відзначення Дня української писемності у школі.

Розпочалося свято традиційно - написанням Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності «Виклики книжкової ери», який створив письменник і видавець Іван Малкович. Згуртувала і об’єднала дітей, учителів, бібліотекаря, працівників школи до цієї нелегкої справи Мигаль М.М. Тематичні виховні години, літературно-музичні композиції «Мова – жива душа народу», «Без мови рідної, дитино, й народу нашого нема», «Найдорожча рідна мова джерельцем радісно дзвенить», «Українська мова – єдина державна мова», «Є мова – є майбутнє» проходили в початкових і середніх класах. Старшокласники дискутували на тему «Чи потрібний в Україні захист мови корінного населення - українців? Чому?». Учні 7-Б класу під керівництвом Гарасим Н.П. підготували креативну відеопрезентацію про роль мови у житті народу. Фесина М.Ф. з шестикласниками провела цікаві вікторини про виникнення української писемності, згадала скорботні сторінки з історії боротьби за право української мови на існування. Про історію української мови, започаткування Дня української писемності нагадала педагогам Ромасевич О.В. Згадували в цей день Нестора Літописця, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, видатних мовознавців, фольклористів, етнографів, майстрів мистецтва і культури, видатних громадських і політичних діячів, які доклалися до розвитку української мови, її популяризації та збереження як неоціненого скарбу народу.

А шкільний пресцентр під керівництвом Бабій Олени Павлівни підготував креативну добірку матеріалів з історії української літературної мови.

Дуже доречними і вдалими були плакати, стіннівки, ілюстрації з висловлюваннями видатних людей про мову. Вони стали не лише окрасою, фоном усіх заходів, але й серйозним застереженням для кожного: «Мова – це душа народу. Її треба берегти і шанувати. Без неї ми – ніхто».