ВІЙНА ЗАЧЕПИЛА ВСІХ УКРАЇНЦІВ. ЦЕЙ ТРАВМУЮЧИЙ ДОСВІД МОЖЕ СТАТИ ПРИЧИНОЮ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ (ПТСР)
ВІЙНА ЗАЧЕПИЛА ВСІХ УКРАЇНЦІВ. ЦЕЙ ТРАВМУЮЧИЙ ДОСВІД МОЖЕ СТАТИ ПРИЧИНОЮ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ (ПТСР)
Що таке ПТСР?
Це крайня реакція на сильний стресор, що загрожує життю людини. Зазвичай ПТСР проявляється приблизно через 6 місяців після травмуючого досвіду. Але тривала дія стресора (перебування в окупації чи постійні обстріли) прискорює розвиток розладу.
Хто найбільш вразливий?
Як дорослі, так і діти та підлітки.
Як може проявитися ПТСР у вашої дитини?
Зверніть увагу на поведінку своєї дитини, якщо вона:
-постійно згадує про пережиті події (може не зізнаватися про це), водночас уникає всього, що нагадує їй про пережитий досвід
-проявляє агресію чи навпаки – апатичність, депресивність, емоційну відстороненість
-має страшні сновидіння, прокидається вночі чи навіть плаче
-занадто тривожиться, бо очікує повторення подій
-має проблеми з пам'яттю, увагою, здатністю вчитися
-переживає травматичний досвід під час гри (для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку)
-займається саморуйнуванням (зокрема підлітки можуть наносити самоушкодження, вживати алкоголь чи наркотики).
Чи реально знизити ризики розвитку ПТСР у моєї дитини?
Звісно! Для того, щоб допомогти своїм дітям, батькам потрібно спочатку стабілізуватися психологічно самим, якщо потрібно, то за допомогою кваліфікованих фахівців — https://poruch.me/parents
Якщо у вас буде достатньо ресурсу, тоді ви зможете допомогти своїм дітям. Пам’ятайте про найважливіше — слід відновити почуття безпеки.
Ловіть декілька порад:
-залучайте дитину до фізичної активності (фізкультура чи звичайні прогулянки)
-відновіть режим дня своєї дитини (навчання, дозвілля, вчасні прийоми їжі та сон), щоб повернути надію на звичайне, мирне життя
-нагадуйте дитині про те, що ви — поруч і дуже її любите, не нехтуйте тілесним контактом — обійми чи тримання за руку
-вислухайте дитину та дайте відповіді на запитання, які її хвилюють
-дозвольте дитині висловлювати свої емоції та почуття, уникайте фраз «не згадуй цього» або «забудь про це»
-поясніть дитині те, що сталося, але будьте обережні, говоріть доступними для її віку словами
-залучайте дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками чи навіть волонтерства
-скеровуйте агресію дитини, щоб сформувати здорові поведінкові рамки: вона повинна розуміти, що кривдити інших, слабших або тварин — недопустимо
-не зволікайте зверненням по психологічну/психотерапевтичну допомогу, щоб знати, як справлятися з емоціями, навчитися релаксації чи контролювати негативні спогади.
ПТСР — це не вирок. Навіть, якщо у вас чи ваших дітей з’явився ПТСР, не варто впадати у паніку чи навпаки ігнорувати проблему. Вчасна підтримка та/чи допомога від кваліфікованого спеціаліста — шлях до відновлення.
