Критерії оцінювання



 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ

Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-ocinyuvannya-rezultativ-navchannya-uchniv-1-4-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Рекомендації також містять Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та  визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

  • формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
  • підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

  1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
  2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
  3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
  4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
  5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

     Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

     Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Приєднані файли
критерії оцінювання 5-9 класи.doc
критерії.pdf

Останнє опубліковане

31.03.2026
До уваги батьків майбутніх першокласників!

У Межирічанській гімназії Шептицької міської ради з 01.04.2026 року буде проводитись набір дітей у перший клас. Для зарахування дітей до 1-го класу батькам або особам, що їх заміняють необхідно подати такий пакет документів - заяву одного з батьків чи особи, що їх заміняє; - копію свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа); - медичну довідку (форма №086-1/о), копію карти профілактичних щеплень (форма №063/о); - копію ідентифікаційного коду дитини (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа); - оригінал та копія документа, що підтверджує місце реєстрації або проживання на території обслуговування закладу освіти. Територія обслуговування: село Межиріччя Документи приймаються щоденно з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00.

08.03.2026
Загальноукраїнська соціальна інформаційна компанія "Залиш цю енергію для себе!"

В Україні стартувала інформаційна кампанія з енергоефективності «Залиш цю енергію для себе». Її мета – розповісти про прості побутові рішення, що допомагають ефективніше використовувати енергію, зберігати тепло в оселях і легше переживати періоди відключень чи дефіциту електроенергії. Ініціатива акцентує увагу на доступних кроках, які може впровадити кожна родина: -встановлення тепловідбивних екранів за радіаторами, -переведення вікон у зимовий режим, -використання аераторів для економії гарячої води, -замінити старі лампи на LED, -свідоме споживання електроенергії в побуті. В умовах війни енергоефективність – це про економію і про можливість зберегти базові умови життя та тепло в оселі.

17.12.2025
Безпека в інтернеті

Соціальні мережі, месенджери та онлайн-ігри давно стали частиною життя підлітків. Разом із можливостями інтернет несе й серйозні загрози — від шахрайства до спроб вербування. Саме про це у доступній та зрозумілій формі розповідає новий навчально-ігровий мінісеріал «Безпека в мережі», створений у Львові для учнів середніх і старших класів Проєкт реалізували Благодійний фонд «Україна здатна» та Громадська організація «Цифровий слід». У центрі уваги — реальні ситуації, з якими можуть зіткнутися школярі під час користування інтернетом. У серіалі їх не повчають і не залякують — натомість показують знайомі життєві історії та пояснюють, як правильно діяти. Мінісеріал складається з двох частин: окремо для учнів середніх і старших класів. Кожна частина містить по чотири епізоди. У відео моделюють типові онлайн-ризики — підозрілі знайомства, маніпуляції, сумнівні пропозиції та спроби втягнути підлітків у небезпечні дії. Наприкінці перегляду учасники можуть пройти коротке анонімне тестування, щоб перевірити й закріпити знання. Актуальність проєкту підтверджує і статистика: за даними Служби безпеки України, лише за рік зафіксовано понад 600 диверсій, здійснених через вербування в соцмережах. Кожен п’ятий виконавець таких дій — підліток. Саме тому автори серіалу роблять акцент не лише на загальній онлайн-безпеці, а й на вмінні розпізнавати небезпечні контакти та уникати співпраці з представниками країни-агресора. Одна з особливостей мінісеріалу — те, що про правила цифрової безпеки розповідають самі школярі. У кадрі — ровесники глядачів, а не дорослі експерти. Такий формат допомагає краще сприймати інформацію й викликає довіру. Проєкт створили з урахуванням віку, інтересів та викликів сучасних підлітків 10–18 років. Над його реалізацією працювали спеціалісти фонду та експерти громадської організації за підтримки Управління СБУ у Львівській області, Департаменту освіти та науки Львівської обласної військової адміністрації, а також Департаменту освіти та культури Львівської міської ради.