Розвиток ліцеїстів завжди в пріоритеті, тому було проведену низку лекцій, які б добре вплинули на їхнє майбутнє і стали б у пригоді. Це «Моя майбутня професія», « Історичне минуле моєї школи», «Лідерство» і т.д.
Звичайно, ми знаходили час, щоб повеселитися. Провели «Руханку», спортивні змагання «Лелеченя», «Олімпійські ігри», «Змагання між хлопцями до Дня Збройних сил України», «Майстер —клас з писанкарства». Ці події допомоги здружитися учням, а ще познайомитися з новими людьми, корисно провести час. Звичайно, відзняли велику частину відеосценок, які можна переглянути на сторінці в інстаграм та фейсбук. Соцмережі теж стали одним з інструментів для популізації різного контенту. Нам стало простіше поширювати інформацію серед учнів, батьків та дітей.
Найулюбленіша частини президентства— волонтерство. Це чудова можливість для учнів не бути байдужим до інших та відчути емпатію до ближнього. Через війну довелося долучатися всім, чим тільки можна. Першою акцією був «Щедрий вівторок»: благодійний рух, який надихає людей робити добро, долучалися грошима, речами, інформацією. Взимку провели ярмарок, на якому гарно розважились, смачно поїли, а ще зібрали кошти для людей з обмеженими можливостями, також частина коштів пішла для бійців АТО. Ми не зупинились, тому додатково зібрали теплі речі та їжу. До Дня Святого Миколая закупили та запакували подарунки для дітей бійців АТО. У січні ми організували збір іграшок та книги для онкохворих діток. Подарунки надіслали поштою.
Після повномасштабного вторгнення ми працювали на інформаційному фронті, поширюючи інформацію про збори. У квітні мали можливість зібрати книги для біженців, а в жовтні — для поранених бійців. У травні придбали фотозону, яка стала в пригоді для пам’ятних фотографій.
Ці події не лише повпливати на життя ліцею і його учнів, а й на моє. Це досвід, який я пронесу крізь своє життя. Дякую всім ,хто підтримував і допомагав. Без моїх заступників і активних учасників самоврядування це все втілити було б набагато складніше