Медичний вісник

---

---

Вітаміни відносять до незамінних (ессенціальних) компонентів харчування. Вміст вітамінів у харчових продуктах значно нижчий, ніж білків, жирів, вуглеводів і не перевищує, як правило, 1-100 мг у 100 г продукту. На відміну від білків, жирів та вуглеводів, вони не можуть бути для людини джерелом енергії, однак є регуляторами життєво важливих функцій організму.

Сучасні дослідження все частіше виявляють у дітей поєднану вітамінно-мікроелементну недостатність.

Причини розвитку вітамінної недостатності

Недостатнє надходження вітамінів з їжею чи порушення їх засвоєння у шлунково-кишковому тракті сприяє появі вітамінної недостатності у дітей. Зокрема, до причин виникнення вітамінної недостатності відносять:

Ø низький вміст вітамінів у добовому раціоні харчування, незбалансованість хімічного складу раціонів;

Ø    порушення оптимального співвідношення між окремими вітамінами;

Ø   втрату і руйнування вітамінів у процесі технологічного та кулінарного оброблення продуктів харчування, неправильного їх зберігання;

Ø    порушення всмоктування у кишківнику (хвороби шлунково-кишкового тракту);

Ø  порушення синтезу вітамінів групи В і К у кишківнику (зокрема при дисбіотичних порушеннях);

Ø     руйнування вітамінів лікарськими засобами, наприклад через лікування антибіотиками;

Ø     глистяні інвазії;

Ø     інфекційні захворювання;

Ø     стрес.

Ознаки вітамінної недостатності

Нині найбільш розповсюджена форма вітамінної недостатності – це полігіповітаміноз, ознаками якого є:

Ø   значне зниження стійкості організму дітей до дії інфекційних і токсичних чинників;

Ø  уповільнення одужування хворих дітей, у т. ч. дітей з важки­ми травмами, опіками, після операцій, при інфекціях чи три­валому астенічному синдромі;

Ø  зниження розумової працездатності, ознаками якого є погір­шення пам'яті та концентрації уваги;

Ø  відставання дитини у розумовому та фізич­ному розвитку порівняно зі здоровими од­нолітками;

Ø    погіршення адаптації до збільшення фізич­них навантажень;

Ø     загострення хронічних захворювань верх­ніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи;

Ø   дратівливість, головний біль (через брак ті­аміну, аскорбінової кислоти, піридоксину);

Ø   кровоточивість ясен (через брак вітаміну С);

Ø   сухість шкіри (через брак вітамінів А, В2);

Ø   блідість шкіри (через вітамінозалізодефіцитний стан).

Види вітамінної недостатності:

гіповітаміноз — різке зниження (але не повне виснаження) запасів одного вітаміну в організмі.

полігіповітаміноз — недостатність одночасно декількох вітамінів.

авітаміноз — стан майже повного виснаження вітамінних ресурсів організму.

Профілактика дефіциту вітамінів

Увесь необхідний для дитини набір вітамінів може надходи­ти до організму тільки за умови використання у меню всіх основних груп продуктів. Помилково вважати, що джерелом вітамінів є лише свіжі овочі та фрукти. Ця група продуктів дійсно є єдиним джерелом вітаміну С та забезпечує людину вітаміном РР, фолієвою кислотою (фолат) і β-каротином, але не містить тіаміну, рибофлавіну, ніацину, а також вітамінів В12, Е, D. М'ясо та м'ясні продукти є важливим джерелом вітамінів B1, B2, B6, B12. З моло­ком та молочними продуктами в організм надходять вітаміни А, В2; зі злаковими — вітаміни B1, B2, B6, РР, Е; з рослинними жирами — вітамін Е; з тваринними жи­рами — вітаміни А, D. Тому при складанні меню його необхідно максимально урізно­манітнювати.

Однак повністю задовольнити потре­бу в усіх основних вітамінах тільки за ра­хунок харчового раціону складно. З метою забезпечення повної відповідності між по­требами організму дітей у вітамінах і їх надходженням з їжею проводиться профілактика вітамінної недостат­ності.

Вітаміни необхідні для таких процесів в організмі людини:

• ріст тканин і кровотворення;

•нормальне функціонування нервової, серцево-судинної систем, системи травлення і залоз внутрішньої секреції;

• підтримання гостроти зору;

• підтримання здоров'я шкіри;

• забезпечення адекватної імунної відповіді;

• забезпечення розумової працездатності, пам'яті та концентрації уваги.

Необхідно щоденно включати до раціону дітей дошкільного віку продукти підвищеної харчової та біологічної цінності, збагачені мікронутрієнтами (табл. 1), а також полівітамінні чи вітамінно-мі­неральні комплекси. Норми фізіологічної потреби організму у віта­мінах наведено у Таблиці 2.

Таблиця1. Основні групи продуктів, збагачених мікронутрієнтами, для харчування дітей дошкільного віку 

Група продуктів	Мікронутрієнти
	Вітаміни, провітаміни	Мінеральні речовини
Хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного борошна вищого та першого гатунків	B1, B2, B6, B12, РР, С, фолат, β-каротин	залізо, кальцій, йод
Молоко і кисломолочні продукти	С, А, Е, D, β-каротин, B1, B2, B6, РР, фолат	кальцій, йод, цинк, мідь, залізо
М'ясо та м'ясні продукти	B1, B2, B6, B12	залізо, цинк, селен, фосфор
Фруктові і овочеві соки, нектари	Е, С, В2, В6, В 12 , РР, фолат	цинк, йод, залізо

  

Таблиця 2. Добова потреба дітей у вітамінах, мг 

Вікова група	A	D	E	K	B1	B2	B6	Фолат	B12	PP	C
0-3 місяці	0,4	0,008	3	0,005	0,3	0,4	0,4	0,025	0,0005	5	30
4-6 місяців	0,4	0,01	4	0,008	0,4	0,5	0,5	0,04	0,0005	6	35
7-12 місяців	0,5	0,01	5	0,01	0,5	0,6	0,6	0,06	0,0006	7	40
1-3 роки	0,6	0,01	6	0,015	0,8	0,9	0,9	0,07	0,0007	10	45
4-6 років	0,6	0,01	7	0,02	0,8	1,0	1,1	0,08	0,001	12	50

Пам’ятка щодо видів вітамінів у дитячому харчуванні та їхніх функцій в організмі

ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Вітамін А

Вітамін А відіграє важливу роль у процесах росту і репродукції, диференціюванні епі­теліальної і кісткової тканин, підтримці імунітету і зору. Дефіцит вітаміну А призводить до порушення темнової адаптації («куряча сліпота» чи гемералогія), ороговіння шкіри; знижує стійкість до інфекцій.

Вітамін D (кальциферол)

Основні функції вітаміну D пов'язані з підтримкою гомеостазу кальцію і фосфору, про­цесів мінералізації кісткової тканини. Дефіцит вітаміну D призводить до порушення обміну кальцію і фосфору у кістках, посиленню демінералізації кісткової тканини, внаслідок чого підвищується ризик розвитку остеопорозу. Впливає на диференціювання клітин епітелі­альної, кісткової, кровотворної та імунної систем.

Вітамін Е

Вітамін Е представлений групою токоферолів з антиоксидантними властивостями. Є універсальним стабілізатором клітинних мембран; необхідний для функціонування ста­тевих залоз, серцевого м'яза. У разі дефіциту вітаміну Е спостерігається гемоліз еритроци­тів, неврологічні порушення.

Вітамін К

Метаболічна роль вітаміну К обумовлена його участю у модифікації низки білків згортальної системи крові і кісткової тканини. Дефіцит вітаміну К призводить до збіль­шення часу згортання крові, низького вмісту протромбіну у крові.

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Вітамін В1 (тіамін)

Тіамін у формі утвореного з нього тіаміндифосфату входить до складу найважливі­ших ферментів вуглеводного й енергетичного обміну, що забезпечують організм енергі­єю та пластичними речовинами, а також метаболізму розгалужених амінокислот. Дефіцит цього вітаміну призводить до серйозних порушень нервової, серцево-судинної, ендокрин­ної систем, системи травлення.

Вітамін В2 (рибофлавін)

Рибофлавін у формі коферментів бере участь в окисно-відновних реакціях, сприяє підвищенню темнової адаптації і сприйнятливості кольору зоровим аналізатором. Дефі­цит вітаміну В2 супроводжується погіршенням стану шкіри, слизових оболонок, світлового та сутінкового зору.

Вітамін В6 (піридоксин)

Піридоксин у формі своїх коферментів бере участь у перетвореннях амінокислот, ме­таболізмі триптофану, ліпідів і нуклеїнових кислот, підтримці імунної відповіді, процесах галь­мування та збудження у центральній нервовій системі, сприяє нормальному формуванню еритроцитів, стимулює утворення гемоглобіну, сприяє підтримці нормального рівня гомо-цистеїну в крові. Дефіцит вітаміну В6 супроводжується зниженням апетиту, порушенням стану шкіри, розвитком гомоцистеїнемії, анемії.

Фолат (фолієва кислота)

Фолат як кофермент бере участь у метаболізмі нуклеїнових кислот і амінокислот. Дефіцит фолату призводить до порушення синтезу нуклеїнових кислот і білка, внаслідок чого гальмується ріст і ділення клітин, особливо у швидкопроліферуючих тканинах: кіст­ковий мозок, епітелій кишківника тощо. Між рівнем фолату, гомоцистеїну і ризиком ви­никнення серцево-судинних захворювань існує виражений зв'язок.

Вітамін В12 (кобаламін)

Вітамін В12 відіграє важливу роль у метаболізмі та перетвореннях амінокислот. Фо­лат і кобаламін є взаємопов'язаними вітамінами, що беруть участь у кровотворенні. Дефі­цит вітаміну В12 призводить до розвитку часткової або вторинної недостатності фолатів, а також анемії, лейкопенії, тромбоцитопенії.

Вітамін РР (ніацин)

Ніацин як кофермент бере участь в окисно-відновних реакціях енергетичного метаболіз­му. Недостатнє споживання вітаміну РР супроводжується погіршенням стану шкіри, шлунко­во-кишкового тракту та нервової системи.

Вітамін В5 (пантотенова кислота)

Пантотенова кислота бере участь у білковому, жировому та вуглеводному обмінах, обміні холестерину, синтезі низки гормонів, гемоглобіну, сприяє всмоктуванню амінокис­лот і цукрів у кишківнику, підтримує функцію кори надниркових залоз. Дефіцит пантоте-нової кислоти може призвести до ураження шкіри і слизових оболонок.

Вітамін Н або В7 (біотин)

Біотин бере участь у синтезі жирів, глікогену, метаболізмі амінокислот. Регулює робо­ту нервової системи, зокрема впливає на нервово-трофічну функцію. Дефіцит цього віта­міну може призвести до дерматиту, випадіння волосся

---