Органи управління закладом

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ:

педагогічною радою директор

БДЮТ м.Соснівки

_________________________

_________________________

ПОЛОЖЕННЯ

про загальні збори (конференцію)трудового колективу

Положення про загальні збори (конференцію) трудового колективу  БДЮТС розроблене відповідно до Закону України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» та статуту закладу.

1. Повноваження загальних зборів (конференції) трудового колективу.

1.1. Загальні збори (конференція) трудового колективу є вищим колегіальним органом громадського самоврядування БДЮТС.

1.2. Відповідно до законодавства і статуту закладу загальні збори (конференція) трудового колективу:

1.2.1. розглядають і затверджують колективний договір; ухвалюють рішення про надання голові профспілкового комітету первинної профспілкової організації повноважень щодо його підписання від імені трудового колективу;

1.2.2. заслуховують щороку в рамках звіту доповідь директора про результати роботи закладу за навчальний рік, та завдання на наступний навчальний рік;

1.2.3. погоджують за поданням директора БДЮТС статут закладу та зміни до нього;

1.2.4. ухвалюють рішення з інших питань діяльності БДЮТС відповідно до законодавства та статуту закладу.

2. Порядок формування складу загальних зборів (конференції) трудового колективу.

2.1. Трудовий колектив БДЮТС складають всі працівники, для яких заклад є основним місцем роботи. Кількісний склад конференції трудового колективу відповідає кількості працюючих осіб відповідно до штатного розпису.

2.2. У складі зборів (конференції) трудового колективу можуть бути представлені представники учнівського врядування, батьківської громадськості – до 25 % загального складу зібрання.

3. Організація і порядок роботи загальних зборів (конференції) трудового колективу.

3.1. Загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються не рідше одного разу на рік.

3.2. Рішення про проведення загальних зборів (конференції) трудового колективу приймає педагогічна рада БДЮТС або директор спільно з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації БДЮТС в залежності від питань, винесених на їх обговорення.

3.3. Загальні збори (конференція) трудового колективу важаються такими, що відбулися, у разі присутності на них не менше 50% від кількості штатних працівників.

3.4. Загальні збори (конференція) трудового колективу під час зібрання самостійно вирішують питання роботи (обирають президію, секретаря, лічильну комісію, визначають форму і порядок голосування та ін.).

3.5. Порядок роботи зборів (конференції) й результати голосування оформлюються протоколом (витягом з протоколу), який підписується головуючим і секретарем та зберігається у директора БДЮТС разом із обліком (реєстраційним листом) присутніх делегатів.

3.6. Загальні збори (конференцію) трудового колективу відкриває голова організаційного комітету. Після обрання президії загальних зборів (конференції) трудового колективу право їх ведення передається голові президії.

3.7. Якщо інше не встановлено загальними зборами (конференцією) трудового колективу, їх рішення вважається прийнятим, коли за нього проголосувало не менше половини присутніх учасників складу загальних зборів (конференції) трудового колективу.

3.8. Рішення загальних зборів (конференції) трудового колективу оформлюється протоколом, який підписується головуючим на засіданні загальних зборів (конференції) трудового колективу та секретарем. Протокол має містити відомості щодо: - кількості присутніх делегатів загальних зборів (конференції) трудового колективу; 4 - робочих органів засідання (президії, головуючого та секретаря, лічильної комісії та ін.); - порядку денного; - обговорення питань порядку денного за схемою: слухали – виступили – ухвалили – голосували.

3.9. Якщо рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу затверджується який-небудь документ, то він додається до протоколу.

3.10. Протоколи загальних зборів (конференції) трудового колективу та лічильної комісії, а також реєстраційний лист учасників зборів (делегатів конференції) складаються у трьох примірниках. Протоколи підписуються відповідно головою президії і секретарем (головою секретаріату), головою лічильної комісії та зберігаються у директора школи, профспілковому комітеті закладу (по одному примірнику) та архіві БДЮТС.

Органами управління позашкільною освітою є : державний контроль, державне управління, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти.

Державний контроль за діяльністю позашкільних навчальних закладів здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади, у сфер управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади, та ті, що проводять діяльність у сфері позашкільної освіти, здійснюють управління діяльністю зазначених навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Державне управління позашкільною освітою здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти; інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; обласні, міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти за участю інших центральних органів виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади: бере участь у визначенні та реалізації державної політики у сфері позашкільної освіти; формує програми розвитку позашкільної освіти; розробляє Положення про позашкільні навчальні заклади, готує пропозиції щодо нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення позашкільної освіти; розробляє нормативно-правові акти стосовно визначення соціальних гарантій педагогічним працівникам, спеціалістам позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; здійснює навчально-методичне керівництво, контроль та державне інспектування позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Основною формою державного контролю за діяльністю позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності є державна атестація позашкільного навчального закладу, яка проводиться не рідше одного разу на 10 років у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти. Результати державної атестації позашкільних навчальних закладів оприлюднюються.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх компетенції:

• затверджують обсяги фінансування комунальних позашкільних навчальних закладів не нижче мінімальних нормативів, визначених в установленому порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;
• забезпечують збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі, ефективне використання закріплених за ними земельних ділянок;
• створюють належні умови для вибору вихованцями, учнями і слухачами видів творчої діяльності відповідно до їх інтересів та запитів батьків або осіб» які їх замінюють;
• можуть уводити додаткові педагогічні ставки, визначати контингент вихованців, учнів і слухачів у позашкільних навчальних закладах
• вживають заходів для залучення вихованців, учнів і слухачів, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, до різних форм позашкільної освіти;
• забезпечують соціальний захист вихованців, учнів і слухачів, педагогічних працівників, спеціалістів та інших працівників позашкільних навчальних закладів;
• організовують в установленому порядку підвищення кваліфікації, атестацію педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
• координують діяльність педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, громадських організацій, підприємств та сім’ї щодо одержання вихованцями, учнями і слухачами позашкільної освіти;
• здійснюють контроль за діяльністю педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи;
• проводять державну атестацію позашкільних навчальних закладів незалежно від типів і форм власності;
• сприяють створенню піклувальних та опікунських рад, благодійних фондів;
• здійснюють інші повноваження відповідно до діючого законодавства.

Основу організаційної структури позашкільної освіти України становлять позашкільні навчальні заклади. Їх розгалужена мережа сприяє забезпеченню дітям доступності до позашкільної освіти, задоволенню їх освітніх потреб.

Основною метою діяльності позашкільного навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою позашкільної освіти.

Управління  та громадське самоврядування позашкільного  навчального закладу здійснюється на різних рівнях.

Керівництво позашкільним навчальним закладом здійснює його директор.

Колегіальним органом управління позашкільним навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються  Положенням про позашкільні навчальні заклади.

Органом громадського самоврядування позашкільного навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу позашкільного навчального закладу.

Якість позашкільної освіти — це комплекс характеристик, що визначають здатність суб’єктів освітнього процесу успішно здійснювати діяльність у сучасних умовах.

Саме поняття якості є багатозначним. Якість освіти містить суспільні та психолого-педагогічні, економічні та інші характеристики.

Якість позашкільної освіти можна розглядати в двох аспектах:

• зовнішній, до якого належить відповідність рівня пропозицій освітніх послуг потребам і попитові дітей, батьків, держави;
• внутрішній, який включає комплекс характеристик забезпечення якості освітніх послуг (кадрове, матеріально-технічне, інформаційно-методичне забезпечення).

Одним із важливих питань якості позашкільної освіти є показники, що відображають:

• склад суб’єктів навчання (вихованці, учні, слухачі);
• стан, якісні характеристики об’єкту, що надає освітні послуги (позашкільний навчальний заклад, гурток, група та інші творчі об’єднання);
• рівень освітнього процесу;
• рівень сформованості компетентностей випускника позашкільного навчального закладу.