Інформація та поради батькам

Поради психолога

Доведено, що дитина, яку в родині часто обіймають, пригортають до себе і цілують, менше хворіє, має міцний імунітет, виглядає більш щасливішою та стійкою до стресових подій в її житті. І це неспроста, адже під час таких обіймів в людині виділяється так званий «гормон довіри» (окситоцин) — він в тілі людини зміцнює відчуття безпеки (захищеності) і довіри до оточуючих. І навіть щоденні, короткотривалі обійми в родині перед тим, як дитина іде до школи, чи садочка, роблять ваші взаємини з дитиною більш міцнішими і надають їй і вам гарного настрою на цілий день.

(!)А коли ви впродовж дня до двадцяти разів обіймете свою дитину, це зміцнить її імунітет і ваша дитина не лише буде менше хворіти, але й буде досягати кращих результатів у навчанні.

10 ПРИЧИН ЧОМУ КОРИСНО ОБІЙМАТИСЯ:

1. ОБІЙМИ РОБЛЯТЬ НАС ЩАСЛИВИМИ! 

Коли ми обіймаємо іншу людину, наші залози в організмі вивільняють відомий вже нам гормон, а він, згідно з науковими дослідженнями, пов’язаний зі «щастям».

2. ОБІЙМИ ЛІКУЮТЬ ВІД СТРЕСУ! Знову ж таки, щирі обійми, збільшуючи рівень «гормону щастя», знижують рівень «гормону кортизолу» в організмі. А всі ви знаєте, що високий рівень «гормону кортизолу» призводить до надлишкової ваги і навіть такої хворобі, як діабет.

3. ДІТИ ПОТРЕБУЮТЬ ОБІЙМІВ СТІЛЬКИ Ж, СКІЛЬКИ ВОДИ ТА ЇЖІ! На думку дослідників Гарвардського університету обійми нормалізують всі фізіологічні процеси в організмі дитини, які необхідні для її розвитку. 

4. ОБІЙМИ РОБЛЯТЬ УЧНІВ УСПІШНИМИ У НАВЧАННІ! Діти, які отримують підтримку від оточуючих, краще навчаються і стають добрими та чуйними в класі.

5. ОБІЙМИ ПОКРАЩУЮТЬ БУДЬ-ЯКУ ГРУ! Вчені Каліфорнійського університету Берклі (англ. University of California, Berkeley) довели, що чим більше між членами команд обіймів один з одним, тим більше шансів у команди на перемогу. 

6. КОЛИ БАГАТО ОБІЙМІВ В РОДИНІ, ВСІ МЕНШЕ ХВОРІЮТЬ! Фізіологи встановили, що обійми стимулюють вилочкову залозу, а вилочкова залоза є центральним органом імунної системи організму, що в свою чергу регулює вироблення лейкоцитів, які підтримують наше здоров’я.

7. ОБІЙМИ НАЙКРАЩІ ДОПОМІЖНІ ЛІКИ ВІД ХВОРОБ! Дослідники з Університету Ка?рнеги — Ме?ллона (англ. Carnegie Mellon University; CMU) довели, що люди, які під час хвороби отримували більше обіймів, мали менш виражені симптоми цих хвороб і швидше одужували.

8. ОБНЯТЕ СЕРЦЕ – ЦЕ ЗДОРОВЕ СЕРЦЕ! Дослідження Університету Північної Кароліни показали, що щирі обійми спонукають до більшого приливу крові серця, що допомагає знизити частоту серцевих скорочень.

9. ЗАКОХАНА ПАРА, ЯКА ЧАСТО ОБІЙМАЄТЬСЯ — ЦЕ ЩАСЛИВА ПАРА! Закохані, які відчувають любов своїх партнерів через фізичну прихильність, мають більш високий рівень вже відомого нам «гормону щастя», а тому більше довіряють один одному, а від так — є найщасливішими.

10. ПРОСТО, НЕ ВИМОВЛЯЮЧИ НІ СЛОВА, ОБІЙМИ! Нехай хтось знає, що ти дбаєш про нього. За словами Дачера Келтнера, професора психології Каліфорнійського університету, ми ототожнюємо любов з простим людським дотиком. Уявіть собі, скільки любові може бути від великої кількості обіймів. 

НЕ ВАГАЙТЕСЯ ПОЧАТИ БІЛЬШЕ ОБІЙМАТИСЯ!

ПОЧНІТЬ ПРОСТО ЗАРАЗ!

Що робити, щоб зменшити у дитини рівень тривоги від постійних сирен?

️ Дуже важливо пояснити, що сирена — це добре. Так, гучні сигнали можуть лякати, але саме вони підказують нам, коли потрібно сховатися у безпечному місці. Сирена попереджає про вибухи, що лунають після неї, — і вона насправді друг, який нас захищає.

Пам'ятайте: дитині важлива ваша фізична присутність. Будьте поруч під час сигналу тривоги, обійміть її, тримайте за руку.

Говоріть дитині чесно і впевнено: «Сирена сказала, що нам час іти в укриття — там ми будемо в безпеці. Ми гратимемо, розмовлятимемо і перечекаємо цей час разом»‎.

Відверніть увагу на спільні заняття: якщо ви вже в укритті, а сирени все ще чути, послухайте музику, займіться фізкультурою або творчістю.

Після того, як сирени припинилися і ви вийшли із захищеного приміщення, поясніть дитині, що тепер обстріл закінчено і боятися нічого — будьте чесні з дитиною щодо того, що відбувається.

Для того, щоб сирена не стала причиною психологічної травми, потрібно висловлювати емоції та переживання у моменті:

Заохочуйте дітей розповідати вам про відчуття та переживання під час сигналу тривоги.

Поясніть, що їхні фізичні та емоційні відчуття нормальні та цілком природні.

Допоможіть дитині розрізняти корисні та небезпечні реакції на стрес: наприклад, можна сердитися, боятися, але не можна проявляти агресію, ризикувати або наражати на ризик інших.

Зверніть увагу на порушення у поведінці — панічні атаки або проблеми із засипанням. За потреби зверніться за допомогою до психолога.

Світлана Ройз

23 практики, ігри, що допомагають екологічно «відреагувати злість», проявити агресію. Для дітей різного віку. Зараз тема агресії болюча і закономірна. 

Всі ігри зібрані для різних "каналів агресії" - голос, зуби, руки, нігті, ноги, живіт, рефлексія - слова. Але у всі ці ігри можна грати, лише якщо ми самі можемо витримати напругу злістю.

1. «Видихнути хмару» - уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (ми розкриваємо руки – показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук, та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні в кінці видиху з»єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих, тупотінням ніг)

2. "Погода" – ми обережно простукуємо подушечками пальців долоні чи тіло дитини– своїми доторками відіграючи - спочатку м»які доторки, немов дитину гладить сонечко і легкий вітер (йдемо -стукаємо - повільно, м'ягенько тихо), потім вітер посилюється починається дощ - починає йти швидше і тупотіти. Дощ посилюється - торкаємося сильніше, злива – ще сильніше простукуємо, гроаз - ураган – ще сильніше, дмухаємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає - поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «прекрасною погодою». Можна запропонувати, щоб дитина відігравала погоду кроками на місці – розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли грім), потім посміхалася та розслаблено погойдувалася, при «ясній погоді»

3. "Собаки" - "перетворитися" на добрих собачок, що вихляють хвостиками, потім, злих собак, що гарчать один на одного. А потім, знову перетворитися на добрих собак, що принюхуються, та знайомляться

4. «клац-клац» - клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, показувати зуби і гарчати, як тигри. Перетворитися на людей

5. «РРРРР» – перетягувати тканину, тримаючи в зубах

6. «Докричатись до Місяця»: якщо є можливість проявляти голос в повну силу. уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. (можна кричати з різних кутів кімнати один одному, можна спрямовувати звук «далеко-далеко»)

7. «Плювалки» виплюнути, видути – з трубочки горошину, будь що - в ціль 

8. «Лети!» Дути один на одного, як на перо. Дозволити собі дути на дорослого, щоб його «здути» з місця

9. "Товкалки" "Відштовхнути повітряною хвилею" дорослого (партнера з гри) – зробивши відштовкуючи жест руками. Батько «відлітає» від дитини

10. «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, яких живемо)

11. «Борці сумо» - засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом'якшуватиме удар

12. Рвати папір і потім зібрати з уривків колаж (будь який образ, можна задати його, можна запропонувати дітям викласти та клеїти щось своє)

13. «Шкрябалки та дпряпалки» – нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, у фользі, у крупі, плівці. У пакет, що закривається, залити фарбу. Дитина подушечками пальців і нігтями прорисовує (дряпає) візерунки

14. боулінг, збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок)

15. «Злий бобер» – придумати злу тварину і поводитися, як, ми припускаємо, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім, у людину

16. «Випустити пазурі» – показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. (потім перетворитися на людину)

17. малювати каляки-маляки, стиснувши в кулаку фломастер або олівець

18. «У ціль» – зім'яти в руках папір, потім, як м'ячиком, потрапити в ціль

19. кричати в «мішок для крику», чи стакан, чи в подушку

20. «бодалки – так-ні» (бодатися руками чи головою, говорячи по черзі – так чи ні)

21. люблю – не люблю (говорити один одному – я люблю, коли… я не люблю, коли… 

22. радію-злюсь (я злюсь, коли. Я радію, коли)

23. Можна уявити всередині пружину, яка стискається-розтискається і підстрибує всередині, присісти, обіймаючи коліна і розпоямитись, мов пркдинка.

покласти руку на живіт, зробити вдих і різкий видих.

 

Допоміжні думки:

Нам важливо розповісти дитині, що емоція – це сигнал нашого мозку на те, що відбувається. Зараз агресивні прояві закономірні. Сама війна – надагресія. 

Злість дітей важлива. 

Злість така ж важлива, як і радість, і сум.

 

Від того, що ми відчуваємо емоцію – ми не добрі та не погані.

Якщо ти злишся - ти не злий. Ти людина, яка зараз злиться.

 

 Іноді, коли агресивність дуже сильна, ми уявляємо, як би все зруйнували, як би когось вдарили або, навіть, вбили. Зараз – наша агресивність природна. Але ми в жодному разі не шкодимо собі та іншим. 

 

Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Але ми створені не тільки з ненавісті та злості – що в нас ще є? я відчуваю лють до ворогів, але я продовжую відчувати любов до тих, хто мені близький. Я більше - ніж будь яка моя емоція чи прояв. 

 

Сил нам!

 

 

 

 

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ДИТИНІ

ЯКЩО ДИТИНА ПОВОДИТЬСЯ ТАК, НЕМОВ НЕ ВІДЧУВАЄ ЖОДьНИХ ПОЧУТТІВ (РАДОСТІ ЧИ СМУТКУ).

Що з нею відбувається?

 

Імовірно, дитина відчуває дистрес. За сильного нервового потрясіння, особливо під час зіткнення з досвідом, витримати який дитині не під силу, вона може «зависати» в реакціях, часом не відчуваючи свого тіла. Дитина в стані дистресу може приховувати свої почуття. Потрібна ваша підтримка!

Як допомогти?

1) Створіть атмосферу любові та прийняття, щоб ваша дитина буквально «відігрілася» в ній. Проведіть разом час. Дайте їй зрозуміти, що сумувати, злитися чи хвилюватися — нормально. «Схоже, тобі нічого не хочеться. Напевно, тобі сумно. Це нормально!»

 

2) Поясніть дитині й те, що сталося.

Можливо, ви могли б поділитися з дитиною власними почуттями. Постарайтеся разом із сином чи донькою займатися чимось приємним — почитайте книжку, заспівайте, пограйте разом. 

ДИТИНА ДУЖЕ ЧАСТО ПЛАЧЕ

Що з нею відбувається?

 

У результаті пережитого лиха в житті вашої родини відбулося багато змін. І це природно, що дитина сумує. Коли вона плаче, її організм виділяє речовини, що допомагають заспокоїтись. Діти дуже чутливі до емоційного стану батьків. Якщо ви самі відчуваєте непереборну печаль — зверніться по допомогу. Благополуччя вашої дитини залежить від вашого власного.

ДИТИНА ПОЧИНАЄ ПОВОДИТИСЬ НЕОБЕРЕЖНО, РОБИТЬ ЩОСЬ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНЕ

Що з нею відбувається?

Може здатися дивним, але коли діти не почуваються в безпеці, то самі часто поводяться небезпечно чи безтурботно. Це спосіб дитини сказати: «Ти мені потрібна(ий). Доведи, що я тобі дорогий — захисти мене!»

Як допомогти?

Наскільки це можливо, дайте дитині змогу відчути себе в безпеці. Спокійно підійдіть і, якщо потрібно, візьміть її на руки. Дайте малюку зрозуміти, що те, що він робить, небезпечно, і що він дорогий вам. І що ви не хочете, щоб із ним трапилося щось погане. Не кричіть на дитину, будь ласка!

 

Небезпечна поведінка може бути проявом аутоагресії. Чому? Страх завжди збільшує агресію, але діти часто поширюють її на себе. Пограйте в ігри, що випускають агресію. І розкажіть дитині про більш позитивні способи привернути до себе увагу.

ДИТИНА ЛЯКАЄТЬСЯ ЧОГОСЬ, ЧОГО НЕ БОЯЛАСЯ РАНІШЕ

Що з нею відбувається?

Діти молодшого віку вірять у те, що батьки всемогутні й можуть захистити їх від усього. Ця віра допомагає їм почуватися в безпеці. Після того, що сталося, ця віра похитнулася, а без неї дитині стало страшніше жити в цьому світі.

 

Багато що може нагадувати дитині про пережите та лякати її (звуки петард, машини швидкої допомоги, люди, що кричать, переляканий вираз вашого обличчя). Ви в цьому не винні — це пережитий досвід.

У ПІДЛІТКА ТРУДНОЩІ ЗІ СНОМ: СОН ПЕРЕРИВЧАСТИЙ, СНЯТЬСЯ КОШМАРИ, ПІДЛІТОК БОЇТЬСЯ СПАТИ ОДИН

Що відбувається?

У перші місяці після сильного стресу кошмари — нормальне явище. Під час сну мозок інтенсивно обробляє інформацію про події, що відбулися. Однак якщо кошмар повторюється багато разів чи надто правдоподібний — доведеться згодом звернутися до психолога.

Уривчастість сну частіше викликається тривогою, якоюсь незавершеною справою чи спазмуванням м’язів, через яке складно розслабитись.

Як допомогти?

Поясніть, що так працює мозок. Розкажіть про те, що ви теж відчували страх, відчували себе безпорадно, і це нормально.

 

Придумайте порядок відходу до сну, який виконуватиметься за будь-яких обставин, і оголосіть, що він має бути дотриманий щодня. Тоді підліток точно знатиме, чого чекати. Обійміть і скажіть, що ви нікуди не пропадете. Ключова фраза: «Я з тобою, я поруч».

ГАРНА НОВИНА

 

Психіка дітей і підлітків має величезні резерви самовідновлення і саморегуляції.

 

Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

 

Тримаємо стрій

 

Джерела:

«Ми пережили: техніки відновлення для сімей, військових, цивільних і дітей»

Практичні поради Світлани Ройз, Ірени Голуби та Ірини Малкіної-Пих.

UA MENTAL HELP

 

 

Навчання вдома: практичні поради для батьків 

в умовах дистанційного навчання школярів

Пам‘ятка батькам першокласника:

1. Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем, досягнень, а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.

3. Дитина має право на помилку. Коли людина навчається, в неї може щось не виходити, це правомірно.

4. Складіть разом з дитиною режим дня, слідкуйте за його виконанням .

5. Не пропускайте труднощі, які виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

6. Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.

7. У кожній діяльності обов’язково знайдіть , за що можна дитину похвалити. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.

8. Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

9. У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

10. Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.

Як зберегти психічне здоров'я та самопочуття вашої дитини за допомогою фізичної активності, сну, харчування та навчання.

БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної.

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

ПОРАДИ МЕДИКА

ПАМ`ЯТКА: Гострі кишкові захворювання

● Гострі кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції та ін. Інфекційні хвороби цієї групи спричиняються різними збудниками:найпростішими, бактеріями, вірусами.

● Основне місце перебування хвороботворного початку і розвитку хвороби - кишечник людини (чи тварини).

● В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.

● При різних кишкових інфекціях інкубаційний період відрізняється: короткий при дизентерії – 2-7 днів, при холері – від декількох годин до п’яти днів, при харчових токсикоінфекціях – декілька годин, при черевному тифі – 7-25 днів, при гепатиті А – 15-50 днів.

Провідна роль у профілактиці кишкових інфекцій належить санітарній культурі населення, його обізнаності та правильної орієнтації в організації профілактичних і протиепідемічних заходів.

● Характерні ознаки захворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, інколи з домішкою слизу і крові, підвищення температури..

● Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока. Особливо часто вони спостерігаються у дітей, тому що в малят і захисні сили слабші, і гігієнічні навички ще недостатні.

● Щоб запобігти появі гострих кишкових захворювань, насамперед необхідно ізолювати хворого, а також виключити можливі шляхи передачі інфекції.

● В разі настання шлунково-кишкових розладів треба негайно звернутися до лікаря, не вдаючись до самолікування.

● Лікування кишкових інфекцій (а втім, і всіх інших інфекційних хвороб) має проводитись суворо індивідуально, комплексно, із застосуванням найдоцільніших засобів та методів.

● Звертатися до лікаря слід при перших ознаках недуги, інакше ускладнюється її перебіг і створюється загроза розповсюдження збудників.

● Додержання правил особистої гігієни, включаючи регулярне миття рук, – запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями. Руки необхідно мити перед їдою, приготуванням їжі, після кожного відвідання туалету.

● Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі:

> не тримати на кухні нічого зайвого.

> кухонні меблі були вкриті пластиком, що легко миється гарячою водою з милом.> виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
> необхідно мати окремі дошки для обробки сирого м'яса та риби, сирих овочів, для вареного м'яса та риби, для хліба.
> Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м'ясорубку після миття ошпарити окропом.

> Зберігають посуд у недоступному для мух місці.
> продукти, які не підлягають річній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м'яса, риби, напівфабрикатів.
> Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді.

> Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6 °С.

> Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко (а надто куплене на базарі) слід обов'язково прокип'ятити

> Боротьбу з мухами найкраще розпочинати із знищення їхніх личинок навесні. Для цього місця можливого виплоду мух 3-4 рази на місяць обробляють карболовою кислотою, хлорофосом або гасом з розрахунку 2-3 літри на 1м2Для знищення мух використовують липкі стрічки, мухобійки. Треба пам'ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

● Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода.. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.
Велику небезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, що скидаються з суден та з каналізаційних труб або змиваються з поверхні ґрунту атмосферними опадами. Під час купання у відкритих водоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.

Ентеровіруси: що треба знати

Ентеровірусна інфекція – це група гострих вірусних захворювань, які вражають дітей та дорослих. Характерною особливістю цих інфекцій є надмірне різноманіття клінічних форм - від безсимптомного перебігу чи незначної лихоманки до менінгоенцефалітів, міокарітів, тощо. Група ентеровірусів містить понад 100 небезпечних вірусів для людини, які поширені повсюдно.

Передається ентеровірусна інфекція, як правило,фекально-оральним шляхом, через предмети побуту, забруднені руки, при недотриманні правил особистої гігієни, але не виключений і повітряно-крапельна передача, як при ГРВІ. Також можливе інфікування при купанні у відкритих заражених водоймах.

Характерні симптоми: незначне підвищення температури тіла, почервоніння горла, висип на долонях та ступнях. При виникненні симптомів – негайно звертайтеся до лікаря.

Інкубаційний період (від зараження до появи перших симптомів захворювання) зазвичай досить короткий, лише 2-3 дні, тому захворіти можна як під час відпочинку, так і у найближчий час після повернення додому.

Щоб уникнути захворювання, дотримуйтеся правил особистої гігієни, ретельно мийте руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету і перебування у місцях великих скупчень людей. Використовуйте чисту воду, якщо невпевнені у якості води - прокип'ятіть. Мийте овочі і фрукти перед вживанням. Ретельно готуйте їжу, проварюйте чи просмажуйте продукти харчування перед вживанням. Якщо в місці відпочинку вже були випадки захворювання, радимо не купатися у басейнах.

Джерело: https://phc.org.ua

Обережно! Інфекційний менінгіт

"Менінгококова інфекція– це гостра інфекційна хвороба, яка викликається збудником (бактерією), під назвою менінгокок. Передається інфекція від людини до людини, повітряно-крапельним шляхом. Тобто, хворий може передати інфекцію при кашлі та чханні. Найвразливішими до цієї інфекції є немовлята та діти до 10 років. Хвороба проявляється в різних формах. Навіть у вигляді носійства. Носій може передавати хворобу на протязі декількох тижнів, при цьому у нього немає ніяких ознак хвороби.

Досить часто менінгококова інфекція протікає у вигляді гострого назофарингіту. При цьомусимптоми нагадують ГРВІ(підвищення температури, нежить, кашель, головний біль). Більш важкими є форми – менінгококовий менінгіт (запалення оболонок головного мозку) та менінгоенцефаліт (запалення головного мозку). Захворювання починається гостро, з підйому температури тіла до –39-40 С, супроводжується сильними головними болями, нудотою, блювотою, судомами,важким загальним станом.

Найважчою є форма у вигляді менінгококцемії (менінгококового сепсису) та її блискавична форма – синдром Уотерхауза – Фрідеріксена, що є результатом крововиливів у наднирники. Характеризується бурхливим початком. Стрімко підвищується температура, з'являється озноб, головний біль, блювота. Вже в перші години захворювання на шкірі та слизових оболонках з'являється специфічнагеморагічна висипка у вигляді зірочок.

Найчастіше на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі. Швидко стає рясною, перетворюється у синьо-багрові плями. Можливі носові, маткові та шлункові кровотечі. Така форма, на жаль, досить часто призводить долетального наслідку.

Як можна захистити свою дитину від цієї страшної недуги? Єдиним дієвим способом на сьогоднішній день – є проведення профілактичного щеплення.

Найкраще обирати вакцину з найбільшою кількістю серотипів. Загалом, щеплення дітки переносять добре. У поодиноких випадках спостерігаємо підйом температури, болючість, почервоніння та незначний набряк у місці введення препарату, які швидко проходять. Щеплення вакцинами від менінгіту можна вводити одночасно з іншими вакцинами.

Джерело: https://www.0312.ua