Безбар’єрність у дружбі: як допомогти дітям бути разом, а не просто поруч?
Безбар’єрність у дружбі: як допомогти дітям бути разом, а не просто поруч?
Діти помічають відмінності. Хтось говорить інакше, хтось повільніше бігає, комусь складніше грати за правилами, а хтось потребує більше допомоги дорослого. Проблема не у відмінностях. Бар’єри виникають тоді, коли через них дитину перестають бачити як рівного друга.
Що можуть зробити батьки?
Пояснювати просто: «Ми всі різні, і це нормально. Комусь потрібна допомога в одному, комусь - в іншому». Не вчити жалості. Замість «пожалій його» - «давай подумаємо, як ви можете пограти разом». Показувати приклад прийняття. Діти вчаться дружити, спостерігаючи за дорослими. Не змушувати дружити, але створювати можливості для спільної гри, співпраці та маленьких успіхів разом. Вчити простих фраз: «Можна я з вами?», «Давай разом», «Тобі допомогти?», «Спробуймо по-іншому».
І найважливіше - говорити дітям:«Друг - це не той, хто точно такий, як ти. Друг - це той, з ким можна бути собою, грати, сміятися, домовлятися й допомагати одне одному».
Безбар’єрність починається не з пандуса.
Вона починається з простого: «Ти можеш бути з нами».
Вона починається з простого: «Ти можеш бути з нами».
Джерело інформації: КУ "Херсонський інклюзивно-ресурсний центр № 1" Херсонської міської ради