Сторінки фахівців

---

---

Кабінет практичного психолога

https://sites.google.com/view/psychologist17/%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0?fbclid=IwAR0jUdFE4EtRGGB40uiFuaIB4BGmE591X5tUJzjZ5-_tPgJdqWgo1KGZcpI

 

Кабінет вчителя-логопеда

 https://padlet.com/craft809ok

 

Кабінет інструктора з фізкультури

 

 https://uk.padlet.com/olenakornylo3/43mkxxrgqby6gm0o

 

 

КІБЕРБЕЗПЕКА

Вебпортал «Кібер Брама. Кібербезпека в освіті» https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-education

Розмова з батьками про онлайн-безпеку

Саме батьки та освітяни найбільше впливають на формування навичок онлайн-безпеки в дітей.

В освітньому процесі існує постійний діалог між педагогами та батьками щодо успішності дитини, проблем тощо. Він також має містити й розмови про онлайн-безпеку. Разом ви зможете покращити безпеку дітей в інтернеті, зменшивши ризики як у шкільному, так і в домашньому середовищі. 

Постають такі питання: як говорити з батьками, коли говорити та основне — про що говорити? 

Як і коли говорити з батьками? 

Базова порада для батьків — бути проактивними та цікавитися в педагогів, яку політику приватності дитини, навчання правил з онлайн-безпеки вони використовують. Якщо батьки самі запитують і прагнуть поговорити про онлайн-безпеку, то поясність, що ви: 

• використовуєте особисту інформацію лише в освітніх цілях; 
• ваш ЗДО й постачальники освітніх технологій мають відповідну політику щодо безпеки даних, включаючи політику щодо того, як вони зберігають та знищують дані учнів;

• використовуєте перевірені програми для навчання та ознайомили дітей з політикою їх використання; 
• використовуєте для комунікації офіційну пошту або ж для неформальної комунікації — месенджери з наскрізним шифруванням. 

Це основа для вашої розмови. Але якщо батьки не цікавляться такою темою, то тримайте поради, як почати розмову та пояснити пункти, згадані вище.

• Виберіть правильну комбінацію каналів, щоб комунікувати з батьками (наприклад, ваш шкільний інформаційний бюлетень, вебсайт, застосунок, канали соціальних мереж та/або батьківські збори).
• Робіть офіційні повідомлення для всіх батьків про те, як сформована система онлайн-безпеки в школі та про те, що батькам варто про це знати. Частота повідомлень може збігатися з ключовими датами (наприклад, початок року, кінець року, День безпечного інтернету або батьківські збори). Важливо підтримувати залученість аудиторії за допомогою регулярних цільових та актуальних повідомлень.
• Донесіть до батьків думку про те, що вони можуть поговорити з вами та запитати поради, якщо в них виникають труднощі з організацією дистанційного навчання, використанням необхідних програм або дитина піддається  таким ризикам, як кібербулінг. 
• Якщо стаються інциденти, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті, то ви можете поділитися повідомленнями з батьками/опікунами з урахуванням інтересів дітей, що брали участь в інциденті, переконавшись, що їхня особа буде анонімною. Це допоможе на практиці зрозуміти батькам важливість онлайн-безпеки та більше залучить їх у процес. 

Постійний діалог та довіра батьків — основа вашої комунікації. Формат і канал комунікації залежать від цього. Його ви можете обрати із запропонованих або ж будувати в зручний для вас. 

Про що говорити з батьками? 

Розглянемо декілька ризиків та питань, що можуть непокоїти батьків.

Батьки можуть самі порушити ці питання, якщо ж ні, то ваше завдання — прокомунікувати для них можливі ризики та надати рекомендації, як допомогти дитині уникнути проблем в онлайн-світі або розв'язати наявні. 

Поговоріть з батьками про сімейні угоди, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті.

Зразки сімейних угод, пов'язаних з безпекою в інтернеті, можна завантажити за посиланнями:

Для контролю часу онлайн

https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/530-ugoda_1.pdf 

Щодо безпеки в соціальних мережах

https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/531-ugoda_2.pdf 

Для контролю часу онлайн

https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/532-ugoda_3.pdf 

Як зрозуміти, що дитина піддається кібербулінгу? 

Дитина може не розповісти батькам, що страждає від булінгу в інтернеті, через побоювання, що це погіршить ситуацію або вона втратить доступ до своїх пристроїв.

Ознаки, на які батькам слід звернути увагу:

• пригнічення після користування інтернетом або мобільним телефоном;
• зміни особистості, замкненість у собі;
• тривожність, сум або злість;
• самотній чи засмучений вигляд;
• несподівані зміни в колах спілкування (дружби);
• погіршення шкільних результатів;
• зміни режиму сну;
•  небажання відвідувати школу чи гуртки;
• погіршення фізичного здоров’я.

Що робити, якщо дитина піддається кібербулінгу? 

1. Поговорити з дитиною про те, що трапилося, намагаючись залишатися відкритими та не засуджувати. Запитати про її відчуття і переконатися, що її почуто.
2. Зібрати докази, наприклад, скріншоти, про залякування на випадок, якщо вам знадобиться повідомити про це пізніше.
3. Порадьте дитині не відповідати на повідомлення про залякування та допоможіть їй заблокувати або видалити з друзів людину, яка надсилає їх.
4. Повідомте про інцидент службу підтримки — багато соціальних мереж, ігор, програм і вебсайтів дозволяють повідомляти про образливий вміст і вимагати його видалення.

Пам’ятайте, що поведінка дитини під час занять з гаджетами, інтернетом, соцмережами або під час дистанційного навчання формується під впливом того, як батьки виховують її цифрову культуру та цифрові навички вдома. Підтримуйте діалог, підвищуйте свої навички та мотивуйте батьків більше долучатися до розвитку в дітей цифрового інтелекту. 

 Джерело інформації: https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-education/rozmova-z-batkamy-pro-onlajn-bezpeku-i216

Поради педагогам про безпеку дітей в Інтернеті

Уцьому розділі ми зібрали відповіді на запитання, які найчастіше виникають в освітян, про онлайн-безпеку.

Як і коли говорити з дітьми про онлайн-безпеку? 

З дошщкільного віку діти мають вчитися правил онлайн-безпеки. Але, звичайно, від віку залежить те, як саме говорити про неї. Спочатку важливо подбати про таке: 

1. Сформуйте безпечне освітнє середовище. До нього належать: безпечна  мережа та загальна  політика школи щодо онлайн-безпеки дітей.
2. Побудуйте стосунки з дітьми на основі довіри, постійної комунікації про їхню поведінку в інтернеті. Ваша цифрова репутація впливає на те, чи будуть діти дослухатися до ваших порад на уроках. 
3. Навчати правил онлайн-безпеки має кожний педагогь, використовуючи зручний для нього підхід, особливо коли триває навчання онлайн. Усі педагоги зобов'язані  дбати про безпеку дітей в інтернеті.

На питання «Як говорити з дітьми про онлайн-безпеку?» відповідь проста — за допомогою інтерактиву. Це можуть бути спільні перегляди курсів, відео, а також ігри. 

Щодо того, коли говорити з дітьми, є декілька варіантів. Найкращий — на регулярних заняттях з онлайн-безпеки. 

• два рази в тиждень перед заняттями під час ранкового кола нагадуйте дітям про онлайн-безпеку, нетикет. Будьте уважними та не недооцінюйте важливість 
• організовуйте онлайн-події в ЗДО, присвячені цифровим правам, безпеці та приватності дітей (онлайн-уроки, вікторини, квести).

Як пояснити дітям, як розрізняти фейки та дезінформацію?

Завдання освітян — не лише донести знання до дітей, але й навчити їх мислити критично під час роботи з інформацією. 

Критичне мислення — це вміння ставити під сумнів інформацію, тобто не довіряти відразу їй, а спершу перевіряти, чи вона правдива. У світі безліч контенту, тому варто переконатися, що тексти в новинах або відео на Youtube не є фейковими й не містять дезінформацію або пропаганду. 

Для того, щоб розвинути критичне мислення серед дітей, заохочуйте їх ставити три прості запитання, коли вони читають щось у соцмережах, інтернеті або ж чують від рідних чи друзів: 

• Хто автор інформації, тобто першоджерело? Якщо автор публікації взагалі відсутній, такій інформації не потрібно довіряти. Якщо це новина чи стаття в ЗМІ, перевірте, чи має її автор інші публікації.

• Чи обґрунтовані факти або думки в публікації? Щоб це зрозуміти, потрібно перевірити, чи є посилання на джерело даних і чи можна цьому джерелу довіряти. 

• Що говорять інші на цю тему? Потрібно дізнатися, що інші джерела кажуть про це, чи є додаткові підтвердження такої інформації. Найбільш простий і поширений спосіб перевірки — через пошуковик. 

Щоб навчити учнів відрізняти фейки з першого погляду та більше дізнатися про критичне мислення, переглядайте відео.

Що таке політика онлайн-безпеки і навіщо вона потрібна? 

У всіх школах має бути політика, що регулює де і як різні учасники навчального процесу можуть використовувати технології в межах школи, а також встановлює порядок реагування на інциденти, пов'язані з безпекою дітей в онлайн-середовищі. Така політика має бути розроблена із залученням відповідальних за онлайн-безпеку школярів — від директора до інтернет-провайдера, який забезпечує доступ до мережі Інтернет на території навчального закладу. 

Педагогам необхідно дотримуватися політики використання мобільних технологій та інших електронних пристроїв. Важливо, щоб при використанні пристроїв педагоги подавали приклад правильної поведінки. 

Як пояснити дітям основні правила онлайн-етикету в мережі? 

Онлайн-етикет або нетикет — це правила спілкування та взаємодії один з одним в онлайн-світі. В освітньому процесі правила встановлюються навчальним закладом. Під час дистанційного навчання це зробити складніше, але дотримуватися їх також необхідно. Наприклад, на випадок проведення відеоконференцій або занять у дистанційному режимі, школи мають встановлювати чіткі правила як для співробітників, так і учнів (бажано підготувати місце для дистанційного заняття/сеансу зв’язку, не варто проводити його в спальні, потрібно подбати про тих, хто поруч, —  вдома, в класі тощо). Проговоріть також формат взаємодії на уроках — підняття руки онлайн, увімкнення та вимкнення мікрофонів, камери. Хоча це більше стосується організаційних процесів, але загалом входить до правил онлайн-спілкування. 

Інші правила етикету для онлайн-навчання та онлайн-життя майже ті самі. Ваше завдання — пояснити дітям, що спілкування в інтернеті — це як спілкування в реальному житті, з тими ж правилами, але іншими засобами. Тому нагадайте дітям, що потрібно:

• поважати інших. У кожного є право на власну думку. Усі люди різні, і важливо поважати відмінності, щоб не розпалювати конфлікти мовою ворожнечі;
• думати про те, хто може бачити публікації, перш ніж ними поділитися. Не забувайте час від часу нагадувати й про онлайн-репутацію;
• звертати увагу на те, як їхні коментарі можуть зрозуміти, адже в онлайні-комунікації ми не використовуємо додаткову мову тіла, тон голосу та міміку;
• бути обережними з гумором і сарказмом.

 

 

---