Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.
Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.
Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.
Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:
Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.
Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.
Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.
Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.
Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:
Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:
ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.
Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.
Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.
Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.
Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.
Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.
Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.
Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.
До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.
Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:
Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.
Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.
Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.
Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.
Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.
Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:
«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»
Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.
Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.
Дотримуйтеся простих правил:
Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.
Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.
За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:
Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua
Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.
Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.